суцільнокорпусний

[sut͡silʲnokorpusnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Який стосується цілісного корпусу (наприклад, корпусу тексту, корпусу літератури) або створений на його основі; такий, що охоплює весь об’єкт дослідження без вибірки.

  2. У техніці: такий, що виготовлений або сконструйований як єдине ціле, без роз’ємних з’єднань основних частин корпусу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суцільнокорпусний, р. суцільнокорпусного, д. суцільнокорпусному, з. суцільнокорпусний, о. суцільнокорпусним, м. суцільнокорпуснім, к. суцільнокорпусний

Більше записів