Значення
-
Властивість предмета, явища або простору, що характеризується відсутністю порожнеч, проміжків, розривів або чітких внутрішніх меж; неподільна єдність, монолітність.
-
Філософська та наукова категорія, що означає цілісність об’єкта, його внутрішню єдність, взаємозв’язок і взаємообумовленість усіх його частин, елементів і процесів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суцільність, р. суцільності, д. суцільності, з. суцільність, о. суцільністю, м. суцільності, к. суцільносте