сутінь

1. У давньослов’янській міфології — одна з двох богинь долі (разом із Долею), яка символізує несприятливу долю, невдачу, лихо; уособлення злого початку.

2. У переносному значенні — зла, нещасна доля; фатум, що приносить страждання.

Приклади вживання слова

сутінь

Error: no such table: sentences