сутінь

[sutinʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У давньослов’янській міфології — одна з двох богинь долі (разом із Долею), яка символізує несприятливу долю, невдачу, лихо; уособлення злого початку.

  2. У переносному значенні — зла, нещасна доля; фатум, що приносить страждання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сутінь, р. сутіні, д. сутіні, з. сутінь, о. сутінню, м. сутіні, к. сутіне

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів