суставчик

[sustɑʋt͡ʃɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестливе від слова “сустав”: невеликий сустав, рухливе з’єднання кісток у скелеті тварин або людини.

  2. (у техніці, розм.) Невеликий рухомий елемент, що з’єднує частини механізму, нагадуючи за принципом дії сустав.

  3. (у ботаніці) Суглоб, вузол на стеблі рослини, де прикріплюється листок або відходить бічний пагін.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суставчик, р. суставчика, д. суставчикові, з. суставчик, о. суставчиком, м. суставчикові, к. суставчику

Більше записів