сусловарний

[susloʋɑrnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Пов’язаний із сусловами, що стосується суслів.

  2. У лексикографії: такий, що знаходиться або розглядається поруч із іншим словом у словниковій статті, у межах одного словникового введення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сусловарний, р. сусловарного, д. сусловарному, з. сусловарного, о. сусловарним, м. сусловарнім

Більше записів