сусідчин

[susidt͡ʃɪn] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Належний сусідці, властивий їй.

  2. Притаманний сусіднім країнам, територіям або народам; такий, що походить від сусідів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сусідчин, р. сусідчиного, д. сусідчиному, з. сусідчиного, о. сусідчиним, м. сусідчинім

Більше записів