суржик

[surʒɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Суміш різних видів зерна (наприклад, жита та пшениці), а також борошно чи хліб, виготовлені з такої суміші.

  2. Мовне явище, що виникає в умовах українсько-російського двомов’я та характеризується стихійним, несистемним змішуванням лексики, фонетики та граматики цих двох мов у мовленні однієї особи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суржик, р. суржику, д. суржикові, з. суржик, о. суржиком, м. суржикові, к. суржику

Більше записів