сурмачів

Тлумачення із “Словника української мови”* СУРМАЧ І В , ч е ва, ч е ве. Прикм. до сурм а ч ; належний сурмачеві . Дитячі вигуки , регіт молоді .., верескливий галас кларнета – зливаються в якусь чудну , але гармонійну мішму , над котрою усе ж таки домінує сурмачеве «туру-туру… та !..», що здіймається над майданом ( Коцюб ., І, 1955, 233). Тлумачення із “Словника української мови”* СУРМ А Ч , а , ч . 1. Сигналіст , який подас сигнал сурмою ( див . с у рм а ). Хай в литаври вдаре [ вдарить ] довбиш , Хай заграють сурмачі ; Сутим золотом засяють Корогви і пірначі (Щог., Поезії , 1958, 203); Дванадцять сурмачів заграли на сурмах, коли посли входили у палац ( Рибак , Переясл. Рада , 1948, 278); * Образно . Дружби вік – для тебе , сину ! Будь же дружби сурмачем ( Мас ., Як пахне земля , 1958, 47). 2. Музикант , який грає на сурмі; трубач . Третій музика – сурмач – працював найщиріше .. «Туру-туру… та !.. туру-туру… та !..» – гриміла сурма ( Коцюб ., І, 1955, 232); – Хіба не ожива надія У серці мужньому , як наші сурмачі Костюшків славний марш засурмлять , ідучи ? (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 351).