сурдомутизм

[surdomutɪzm] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Сурдомутизм — психогенне розлад мовлення, що характеризується одночасним порушенням слуху (сурдість) та мовлення (мутизм) у відповідь на гостру психічну травму, за відсутності органічних ушкоджень слухового аналізатора та мовленнєвого апарату.

  2. Сурдомутизм — рідкісний клінічний симптом у психіатрії та неврології, який проявляється як мимовільна, спричинена психологічними причинами неможливість говорити і чути, що виникає переважно у дітей та осіб істеричного складу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сурдомутизм, р. сурдомутизму, д. сурдомутизмові, з. сурдомутизм, о. сурдомутизмом, м. сурдомутизмі, к. сурдомутизме

Більше записів