1. Властивість або стан того, що є супротивним; протилежність, ворожість, антагонізм.
2. (у філософії) Категорія, що відображає внутрішній джерельний зв’язок взаємно обумовлених і водночас заперечуючих один одного протилежних сторін, тенденцій предмета чи явища; боротьба протилежностей як джерело розвитку.