Значення
-
Властивість або стан того, що є супротивним; протилежність, ворожість, антагонізм.
-
(у філософії) Категорія, що відображає внутрішній джерельний зв’язок взаємно обумовлених і водночас заперечуючих один одного протилежних сторін, тенденцій предмета чи явища; боротьба протилежностей як джерело розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супротивність, р. супротивності, д. супротивності, з. супротивність, о. супротивністю, м. супротивності, к. супротивносте