1. У математиці (зокрема в теорії множин та математичному аналізі) — найменша з верхніх граней даної підмножини частково впорядкованої множини; точна верхня межа.
2. У переносному значенні — найвища, піднесена точка, вершина, апогей чогось.
супремум
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |