Значення
-
Жінка, яка суперничає з кимось, бере участь у суперництві; конкурентка, суперниця.
-
У давньоруському та українському фольклорі — жінка-чарівниця, вороже налаштована до молодої пари (особливо до нареченої), яка намагається своїми чарами розлучити їх або нашкодити їхньому щастю; часто втілення злої сили або демонічної істоти, що протистоїть коханню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супірниця, р. супірниці, д. супірниці, з. супірницю, о. супірницею, м. супірниці, к. супірнице