Значення
-
(в анатомії) м’яз передпліччя, що забезпечує рух кисті руки назовні (супінацію).
-
(в медицині та ортопедії) спеціальне пристосування, вкладка або елемент взуття, призначені для підтримки склепіння стопи та корекції її положення шляхом виведення назовні (супінації).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супінатор, р. супінатора, д. супінаторові, з. супінатор, о. супінатором, м. супінаторі, к. супінаторе
Походження слова (Етимологія)
Слово «супінатор» походить від латинського «supinatus», що означає «відкинутий назад», і пов’язане з дієсловом «supinare» — «відкидати назад». У сучасній українській мові воно вживається для позначення ортопедичної устілки, яка підтримує стопу при плоскостопості. Це запозичення із західноєвропейських мов, зокрема з німецької (Supinator) та англійської, через посередництво латини.