супідрядний

[supidrjɑdnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який знаходиться в підпорядкованому, залежному становищі по відношенню до іншого, головного; другорядний, підлеглий.

  2. У мовознавстві: такий, що виражає підрядний зв’язок або належить до підрядного речення (про сполучник, речення тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супідрядний, р. супідрядного, д. супідрядному, з. супідрядного, о. супідрядним, м. супідряднім

Більше записів