супер’ядро

1. У фізиці елементарних частинок — гіпотетична структура, що поєднує властивості ферміонів (наприклад, кварків) та бозонів (глюонів), передбачена деякими теоріями за межами Стандартної моделі, зокрема теорією суперсиметрії.

2. У комп’ютерних технологіях (архітектура процесорів) — високопродуктивне обчислювальне ядро центрального процесора, оптимізоване для виконання складних однопотокових завдань, на відміну від енергоефективних ядер у гетерогенних архітектурах (наприклад, big.LITTLE).