супервідикон

1. (техн.) Телевізійна передавальна трубка з накопиченням заряду, що має фотокатод із високою чутливістю, призначена для передачі зображення за слабкого освітлення.

2. (розм.) Телевізійна камера, обладнана такою передавальною трубкою.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |