супервідикон

[supɛrʋidɪkon] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (техн.) Телевізійна передавальна трубка з накопиченням заряду, що має фотокатод із високою чутливістю, призначена для передачі зображення за слабкого освітлення.

  2. (розм.) Телевізійна камера, обладнана такою передавальною трубкою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супервідикон, р. супервідикона, д. супервідиконові, з. супервідикон, о. супервідиконом, м. супервідиконі, к. супервідиконе

Більше записів