1. (у фізиці та техніці) Накладення, суміщення кількох процесів, хвиль або станів, коли їх сумарний ефект дорівнює сумі ефектів кожного компонента окремо; принцип, згідно з яким результуючий процес є адитивною сумою окремих складових.
2. (у математиці, зокрема в теорії диференціальних рівнянь) Принцип, за якого загальний розв’язок лінійного однорідного рівняння можна подати як лінійну комбінацію (суперпозицію) певних частинних розв’язків.
3. (у квантовій механіці) Фундаментальний стан квантової системи, який може одночасно бути комбінацією (лінійною суперпозицією) двох або більше інших станів, доки не проведено вимірювання.
4. (у програмуванні та інформатиці) Композиція або поєднання декількох функцій, коли результат однієї функції стає вхідними даними для іншої.