суперобкладинка

[supɛrobklɑdɪnkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Додаткова зовнішня обкладинка книги, журналу або брошури, яка зазвичай виготовляється з міцнішого або привабливішого матеріалу (наприклад, глянцевого паперу), ніж основна палітурка, і призначена для її захисту та естетичного оформлення; часто містить ілюстрації, рекламні тексти анотації.

  2. В поліграфії — окремий аркуш паперу або тонкого картону, що повністю обгортає готовий палітурний блок разом з основною обкладинкою, зігнутий краями всередину (у форзаці) і не прикріплений до палітурки клеєм.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суперобкладинка, р. суперобкладинки, д. суперобкладинці, з. суперобкладинку, о. суперобкладинкою, м. суперобкладинці, к. суперобкладинко

Більше записів