суперобкладинка

1. Додаткова зовнішня обкладинка книги, журналу або брошури, яка зазвичай виготовляється з міцнішого або привабливішого матеріалу (наприклад, глянцевого паперу), ніж основна палітурка, і призначена для її захисту та естетичного оформлення; часто містить ілюстрації, рекламні тексти анотації.

2. В поліграфії — окремий аркуш паперу або тонкого картону, що повністю обгортає готовий палітурний блок разом з основною обкладинкою, зігнутий краями всередину (у форзаці) і не прикріплений до палітурки клеєм.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |