суперний

[supɛrnɪj] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. (розм.) Дуже хороший, чудовий, відмінний; такий, що викликає захоплення.

  2. (перен., розм.) Надзвичайно потужний, видатний за своїми якостями або можливостями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я супернию, ти суперниєш, він суперниє, ми суперниємо, ви суперниєте, вони суперниють

Більше записів