Значення
-
(архіт., мист.) Пізня фаза модернізму в архітектурі та дизайні середини XX століття, що характеризується радикалізацією його ідей, прагненням до технологічності, використанням новітніх матеріалів (залізобетон, скло, сталь) і часто — монументальними, скульптурними формами; іноді розглядається як перехідний етап від модернізму до постмодернізму.
-
(мист., літ.) У ширшому сенсі — радикальна, пізня або крайова форма будь-якого модерністського напряму в мистецтві чи літературі, що доводить його основні принципи до логічної межі, часто з використанням експериментальних, авангардних прийомів.
Правопис та відмінювання
н. супермодернізм, р. супермодернізму, д. супермодернізмові, з. супермодернізм, о. супермодернізмом, м. супермодернізмі, к. супермодернізме