супермножина

[supɛrmnoʒɪnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У математиці, зокрема в теорії множин — множина, яка містить усі елементи іншої множини (підмножини) та, можливо, додаткові елементи; надмножина.

  2. У програмуванні та інформатиці — тип даних або структура, що розширює функціональність іншого типу, зберігаючи всі його властивості та додаючи нові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супермножина, р. супермножини, д. супермножині, з. супермножину, о. супермножиною, м. супермножині, к. супермножино

Більше записів