суперметричний
[supɛrmɛtrɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у фізиці, особливо в теорії струн та суперсиметрії) Пов’язаний із суперметричністю; такий, що описує простір-час, який поєднує звичайні координати Бозе з ферміонними координатами Грассмана, формуючи суперпростір.
-
(у математиці) Стосовний до суперметричної структури на супермноговиді або алгебри, що поєднує комутативні та антикомутативні елементи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суперметричний, р. суперметричного, д. суперметричному, з. суперметричного, о. суперметричним, м. суперметричнім