суперметричний

1. (у фізиці, особливо в теорії струн та суперсиметрії) Пов’язаний із суперметричністю; такий, що описує простір-час, який поєднує звичайні координати Бозе з ферміонними координатами Грассмана, формуючи суперпростір.

2. (у математиці) Стосовний до суперметричної структури на супермноговиді або алгебри, що поєднує комутативні та антикомутативні елементи.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |