суперінфекція

[supɛrinfɛkt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Повторне інфікування організму тим самим патогенним мікроорганізмом на тлі незавершеної первинної інфекції, що призводить до загострення хвороби або ускладнення її перебігу.

  2. (У більш широкому сенсі) Нова інфекція, що розвивається на фоні вже наявної інфекції, викликаної іншим збудником, часто внаслідок ослаблення імунної системи під час первинного захворювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суперінфекція, р. суперінфекції, д. суперінфекції, з. суперінфекцію, о. суперінфекцією, м. суперінфекції, к. суперінфекціє

Більше записів