супергармонійний
[supɛrɦɑrmonijnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у музиці) що характеризується винятковою, ідеальною гармонією звуків, поєднанням тонів, що створює цілісне та досконале звучання.
-
(переносно) що відзначається надзвичайною внутрішньою злагодою, повною відповідністю та збалансованістю всіх складових частин, елементів або відносин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супергармонійний, р. супергармонійного, д. супергармонійному, з. супергармонійного, о. супергармонійним, м. супергармонійнім