1. (математика) Алгебраїчна структура, що поєднує властивості алгебри та суперпростору, тобто має Z₂-градуйовану структуру (елементи поділяються на парні та непарні) та відповідне градуйоване правило множення.
2. (фізика) У теорії суперсиметрії — алгебраїчна структура, що розширює алгебру Пуанкаре або іншу алгебру простору-часу, включаючи генератори суперсиметрії як градуйовані (антикомутуючі) елементи.