Значення
-
(міфол.) У давньоукраїнській та загальнослов’янській міфології — божество, пов’язане з родючістю, домашнім затишком та миром; уособлення добробуту та злагоди в родині та громаді.
-
(іст., археол.) Назва одного з язичницьких ідолів (фетишів), знайдених на території Київської Русі, що, ймовірно, символізував прабатька-покровителя роду.
-
(перен., заст.) Стан спокою, миру, злагоди; домашній затишок і благополуччя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сумир, р. сумиру, д. сумирові, з. сумир, о. сумиром, м. сумирі, к. сумире