сум’ятний БукваС 1. Який викликає сум’яття, метушню, замішання; тривожний, хвилюючий. 2. Який перебуває в стані сум’яття, замішання; збентежений, розгублений. Приклади вживання Error: no such table: sentences Частина мови: прикментик () | ←п’ятивіршп’ятивіковий→