сумуючий

[sumujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (дієприкметник від дієслова “сумувати“) Той, що перебуває в стані смутку, туги, печалі; зажурений, засмучений.

  2. (у переносному значенні) Той, що виражає почуття смутку, туги; сповнений сумного настрою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сумуючий, р. сумуючого, д. сумуючому, з. сумуючого, о. сумуючим, м. сумуючім

Більше записів