сумуватий

[sumuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який викликає почуття смутку, сумний, журливий (про вигляд, настрій тощо).

  2. Який перебуває в стані смутку, задуми, зажурений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сумуватий, р. сумуватого, д. сумуватому, з. сумуватого, о. сумуватим, м. сумуватім

Більше записів