суміжно-ізольований
[sumiʒno-izolʲoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що поєднує ознаки суміжного та ізольованого розташування або стану; частково межує з чимось, а частково відокремлений.
-
У мовознавстві: про мову або діалект, що знаходиться в географічному контакті (суміжності) з іншими спорідненими мовами або діалектами, але водночас характеризується значними ізолюючими рисами через історичну відокремленість або інші фактори.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суміжно-ізольований, р. суміжно-ізольованого, д. суміжно-ізольованому, з. суміжно-ізольованого, о. суміжно-ізольованим, м. суміжно-ізольованім