1. (геологія, хімія) Процес накопичення сульфатів у ґрунтах, гірських породах або водах, що часто призводить до їх засолення та погіршення властивостей.
2. (будівництво, матеріалознавство) Руйнівний хімічний процес у бетонних або залізобетонних конструкціях, при якому сульфатні сполуки з навколишнього середовища (ґрунту, води) взаємодіють з компонентами цементу, що призводить до утворення кристалів і, як наслідок, до розтріскування та втрати міцності матеріалу.