сухоїдіння

[suxojidinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спосіб харчування, при якому вживають їжу без рідких страв, без перших страв (борщу, супу тощо), а також без напоїв під час їди.

  2. У релігійній практиці: дотримання посту, під час якого дозволяється їсти тільки суху, неварену їжу рослинного походження (наприклад, хліб, овочі, фрукти), без олії та виноробних продуктів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сухоїдіння, р. сухоїдіння, д. сухоїдінню, з. сухоїдіння, о. сухоїдінням, м. сухоїдінні, к. сухоїдіння

Більше записів