сухопуття

[suxoputtjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Суцільна ділянка земної поверхні, що не покрита водою; земля, материк, континент у протилежність водному простору (морю, океану).

  2. (перен., рідк.) Суходільна, не морська частина території, країни або суходільні війська.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сухопуття, р. сухопуття, д. сухопуттю, з. сухопуття, о. сухопуттям, м. сухопутті, к. сухопуття

Більше записів