суголосся

[suɦolossjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва місцевості, лісового масиву або урочища, що походить від характерного розташування (зокрема, місце злиття, “кут” річок, струмків або лісових доріг).

  2. (заст.) Місце злиття двох річок, струмків або долин; розвилка, кут між ними.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суголосся, р. суголосся, д. суголоссю, з. суголосся, о. суголоссям, м. суголоссі, к. суголосся

Більше записів