судимість

1. (юрид.) Здатність особи нести юридичну відповідальність за свої протиправні дії (злочини), обумовлена досягненням певного віку та психічним здоров’ям.

2. (психол., заст.) Здатність людини розуміти характер і значення своїх дій та керувати ними; усвідомленість вчинків.

Приклади вживання слова

судимість

Error: no such table: sentences