судучина

[sudut͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісне діалектне позначення суднини — будь-якого судна, корабля (зазвичай невеликого).

  2. У мисливській термінології — довга й міцна жила (сухожилля) вздовж хребта тварини (оленя, кабана тощо), яку використовували для виготовлення луків або як міцний шнур.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. судучини, р. судучина, д. судучинові, з. судучина, о. судучином, м. судучині, к. судучине

Більше записів