судоговоріння

[sudoɦoʋorinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес судового розгляду справи, що включає вислуховування сторін, допит свідків, прення та інші судові дії, які відбуваються під час судового засідання.

  2. Стиль мовлення, властивий судовому процесу; судова термінологія та специфічні мовленнєві формули, що використовуються в суді.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. судоговоріння, р. судоговоріння, д. судоговорінню, з. судоговоріння, о. судоговорінням, м. судоговорінні, к. судоговоріння

Більше записів