судник

[sudnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спеціальна судова шафа або комора для зберігання церковного начиння, риз, богослужбових книг та інших речей у християнському храмі.

  2. Застаріла назва для приміщення суду або судової установи.

  3. У переносному значенні — людина, яка схильна до судження, осудження інших; суддя (зазвичай із відтінком несхвалення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. судник, р. судника, д. судникові, з. судник, о. судником, м. судникові, к. суднику

Більше записів