судник

1. Спеціальна судова шафа або комора для зберігання церковного начиння, риз, богослужбових книг та інших речей у християнському храмі.

2. Застаріла назва для приміщення суду або судової установи.

3. У переносному значенні — людина, яка схильна до судження, осудження інших; суддя (зазвичай із відтінком несхвалення).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |