судець

1. (історичне) Суддя в деяких слов’янських народів, зокрема у давніх поляків і чехів.

2. (історичне) Посада в судовій системі Великого князівства Литовського, а також у Гетьманщині (наприклад, генеральний судець — один з урядовців генеральної старшини).

3. (рідко) Той, хто судить; суддя (у прямому або переносному значенні).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |