Значення
-
(історичне) Суддя в деяких слов’янських народів, зокрема у давніх поляків і чехів.
-
(історичне) Посада в судовій системі Великого князівства Литовського, а також у Гетьманщині (наприклад, генеральний судець — один з урядовців генеральної старшини).
-
(рідко) Той, хто судить; суддя (у прямому або переносному значенні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. судець, р. судця, д. судцеві, з. судця, о. судцем, м. судцеві, к. судцю