судьбище

[sudʲbɪʃt͡ʃɛ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у міфології та фольклорі) персоніфіковане уособлення долі, фатуму, могутньої та часто безособової сили, що визначає хід життя людини або народу; доля-властителька.

  2. (у поетичній мові, високий стиль) велика, трагічна або визначальна доля, фатальна подія або низка подій у житті людини чи цілого покоління; рокова доля.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. судьбище, р. судьбища, д. судьбищу, з. судьбище, о. судьбищем, м. судьбищі, к. судьбище

Більше записів