1. (лінгв.) Такий, що набув ознак суб’єкта дії або стан; перетворений на суб’єкт висловлювання.
2. (філос.) Такий, що набув ознак суб’єктності; осмислений, пережитий або перетворений через індивідуальне сприйняття, свідомість.
суб’єктивований
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |