1. Філософська концепція, що визнає першорядність, первинність суб’єктивного, індивідуального свідомого досвіду, почуттів і переконань людини в процесі пізнання та оцінки дійсності, часто заперечуючи об’єктивне існування реальності поза свідомістю.
2. Схильність оцінювати явища, події, твори мистецтва тощо виключно або переважно з особистої, приватної точки зору, без урахування об’єктивних критеріїв; пристрасність, упередженість.