1. У літературознавстві — образ автора-оповідача, створений у художньому творі, від імені якого ведеться розповідь; умовна художня особа, що не тотожна реальному автору, але виражає його позицію, оцінки та світобачення.
2. У наративному аналізі — конкретна мовна особа (перша, друга чи третя), через призму свідомості та мови якої подається художній світ твору; носій мовлення, що організує розповідь.