субвокальний
[subʋokɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у фонетиці) такий, що вимовляється з мінімальною участю голосових зв’язок, приглушено, напівголосом, часто лише з артикуляційним рухом мовленнєвих органів без чутного звуку.
-
(у психології, нейронауці) пов’язаний з непомітною, внутрішньою м’язовою активністю мовленнєвого апарату під час мислення або читання, яка супроводжує внутрішню мову.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. субвокальний, р. субвокального, д. субвокальному, з. субвокального, о. субвокальним, м. субвокальнім