Субсидарність — це принцип організації суспільства, державного управління та розподілу повноважень, згідно з яким вищі рівні влади мають виконувати лише ті функції, які не можуть бути ефективно реалізовані на нижчих, місцевих рівнях, тим самим забезпечуючи автономію та ініціативу нижчих ланок.
Субсидарність — це політико-правова доктрина, що обґрунтовує необхідність передачі владних повноважень на найближчий до громадянина рівень управління, а втручання центральної влади визнається виправданим лише за неспроможності нижчого рівня самостійно вирішити питання.
Субсидарність — це організаційний принцип у соціальному вченні, зокрема в католицькій соціальній доктрині, який визначає, що кожна соціальна структура повинна підтримувати нижчі інститути, а не позбавляти їх власних функцій.