суброгація

[subroɦɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Суброгація — у страхуванні: перехід права вимоги від страхувальника до страхової компанії на суму, виплачену за страховим випадком, що дозволяє страховику відшкодувати свої витрати з особи, відповідальної за заподіяні збитки.

  2. Суброгація — у цивільному праві загалом: заміна однієї особи іншою в правовідношенні, коли нова особа (суброгат) набуває всіх прав попередньої (кредітора) щодо боржника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суброгація, р. суброгації, д. суброгації, з. суброгацію, о. суброгацією, м. суброгації, к. суброгаціє

Більше записів