субрепція

[subrɛpt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Субрепція — у канонічному праві: навмисне приховування або перекручення правдивої інформації (обставин справи) особою, яка звертається до вищої церковної влади (наприклад, Святого Престолу) з метою отримання вигоди, благодаті або позитивного рішення, яке не було б надане за повного розкриття всіх фактів.

  2. Субрепція — у загальноправовому контексті (рідковживане): введення в оману або обман шляхом змовчання суттєвих фактів для отримання рішення, договору чи іншої юридичної користі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. субрепція, р. субрепції, д. субрепції, з. субрепцію, о. субрепцією, м. субрепції, к. субрепціє

Більше записів