субрахунок

[subrɑxunok] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спеціалізований рахунок, відкритий у межах основного (батьківського) банківського рахунка, що дозволяє структурувати кошти для окремих цілей або операцій, зберігаючи загальний контроль через основний рахунок.

  2. Додатковий, підпорядкований рахунок у бухгалтерському обліку, що використовується для деталізації та аналітичного обліку операцій за основним синтетичним рахунком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. субрахунок, р. субрахунку, д. субрахункові, з. субрахунок, о. субрахунком, м. субрахункові, к. субрахунку

Більше записів