субординатура

1. У медицині: спеціалізація лікаря, підвищення його кваліфікації після закінчення інтернатури, що здійснюється на клінічних кафедрах вищих медичних навчальних закладів або науково-дослідних інститутів для отримання сертифіката лікаря-спеціаліста.

2. У церковній практиці: підпорядкування нижчого духовного осібництва вищому в ієрархії церковного управління.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |