субмотив

[submotɪʋ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Другорядний, підпорядкований мотив у художньому творі, науковій концепції чи психологічному процесі, який розвивається паралельно з основним мотивом, доповнюючи його.

  2. У музикознавстві — невелика, але важлива тематична частина (фрагмент, інтонація) у складній музичній формі, що входить до структури основного мотиву.

  3. У літературознавстві та фольклористиці — повторюваний другорядний елемент сюжету, образу або символу, що входить до складу більшого мотиву.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. субмотив, р. субмотиву, д. субмотивові, з. субмотив, о. субмотивом, м. субмотиві, к. субмотиве

Більше записів