1. Другорядний, підпорядкований мотив у художньому творі, науковій концепції чи психологічному процесі, який розвивається паралельно з основним мотивом, доповнюючи його.
2. У музикознавстві — невелика, але важлива тематична частина (фрагмент, інтонація) у складній музичній формі, що входить до структури основного мотиву.
3. У літературознавстві та фольклористиці — повторюваний другорядний елемент сюжету, образу або символу, що входить до складу більшого мотиву.